Ця казка днів — вона
була недовгою,
Цей світлий сон — пішов без вороття.
Це тихе сяйво над
моєю долею —
Воно лишилось на усе
життя.»
Т. Г. Шевченко
9 березня 2013 року виповнилось
199 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України.
Кожна нація, якій пощастило
відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу
національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка.
Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці. І ось чому. Поляки
дістали Міцкевича, німці – Гете, англійці мають Шекспіра, італійці – Данте.
Росія гордиться своїм Пушкіним, а ми, українці – Тарасом Шевченком. Він, безсмертний для нашого народу – явище унікальне, неординарне. Тому все, що з ним пов’язане,
дороге нам і рідне. Отже 12 березня в
Комсомольській бібліотеці для дорослих був проведений літературно -музичний
вечір «Жіноча доля в творчості та жінки
в житті Т.Г.Шевченка». Такого полум’яного материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої
муки не знайти, мабуть у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті,
Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, матері.
Для Тараса Шевченка жіноча
недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в
його серці. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила
кріпака, – це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у
величний, багатостраждальний образ матері- України. Шевченкові образи дівчат та
жінок не лише багатостраждальні, а й високоморальні. Найбільша заслуга великого
Кобзаря не в тому, що він показав знівечену жіночу долю, а в тому, що підніс
жінку-кріпачку на високий п’єдестал чистоти, глибини й вірності почуттів,
моральної краси і материнської величі.
Свято вели чарівні
ведучі:Монинець Андріана та Трасюк Ольга,як справжні українки,одягнені в
національний одяг . Ліричні вірші читали:Демишин Богдан,Коломійчук Каріна, Кальчук
Микола,Рачківський Амір
,Рачківський Роман і інш. Пісні на слова Т.Г.Шевченка у виконанні
Василенко Юлії та Мануїлова Дмитра полонили серця глядачів. Гості із захопленням переглянули інсценізовані міні-вистави
«Мати і Тарас» та «У тієї Катерини».Про сторінки кохання митця,коханих жінок генія розповіли
: завбібліотекою Людмила Дроненко та студентка Лісовець Надія
.Через кохання звичайної людини розкривається її душа, а
через кохання митця, пізнається атмосфера його часу, таємниця його
творчості.Також присутні мали можливість ознайомитись з літературою
представленою на тематичному перегляді «Шевченкове слово у серці мойому.Воно
життєдайна джерельна вода».
Немає коментарів:
Дописати коментар