суботу, 16 березня 2013 р.

«Жіноча доля в творчості та жінки в житті Т.Г.Шевченка».


Ця казка днів — вона була недовгою,

      Цей світлий сон — пішов без вороття.

Це тихе сяйво над моєю долею —

Воно лишилось на усе життя.»

Т. Г. Шевченко

9 березня 2013 року виповнилось 199 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета,  художника,  мислителя, палкого патріота України.

Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці. І ось чому. Поляки дістали Міцкевича, німці – Гете, англійці мають Шекспіра, італійці – Данте. Росія гордиться своїм Пушкіним, а ми, українці – Тарасом Шевченком.  Він, безсмертний  для нашого народу – явище  унікальне,  неординарне. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне. Отже  12 березня в Комсомольській бібліотеці для дорослих був проведений літературно -музичний вечір «Жіноча доля в творчості та жінки  в житті Т.Г.Шевченка». Такого полум’яного материнства,  такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці,  матері.

Для Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, – це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ матері- України. Шевченкові образи дівчат та жінок не лише багатостраждальні, а й високоморальні. Найбільша заслуга великого Кобзаря не в тому, що він показав знівечену жіночу долю, а в тому, що підніс жінку-кріпачку на високий п’єдестал чистоти, глибини й вірності почуттів, моральної краси і материнської величі.

Свято вели чарівні ведучі:Монинець Андріана та Трасюк Ольга,як справжні українки,одягнені в національний одяг . Ліричні вірші читали:Демишин Богдан,Коломійчук Каріна, Кальчук Микола,Рачківський  Амір ,Рачківський  Роман і інш. Пісні на слова Т.Г.Шевченка  у виконанні  Василенко Юлії  та Мануїлова  Дмитра полонили серця глядачів. Гості  із захопленням переглянули інсценізовані  міні-вистави  «Мати і Тарас» та «У тієї Катерини».Про  сторінки кохання митця,коханих жінок генія  розповіли : завбібліотекою  Людмила  Дроненко та студентка  Лісовець Надія .Через кохання звичайної людини розкривається її душа, а через кохання митця, пізнається атмосфера його часу, таємниця його творчості.Також присутні мали можливість ознайомитись з літературою представленою на тематичному перегляді «Шевченкове слово у серці мойому.Воно життєдайна джерельна вода».




















 

Немає коментарів:

Дописати коментар