Пливуть трактори по небу,по степу,по вічності…

(Відкриття Меморіалу механізаторам)

Борозни рвуться
З-під ніг,
з-під плугів -
Борозни,
Борозни,
Борозни.
Борозни круто
Зійшлись межи брів
І хлюпнули в обличчя
Бронзою.
А вітер гуде,
І розтріпує чуб,
І чубом
черкає
місяця,
І місячні борозни
Синьо течуть
По небу,
по степу,
по вічності.
У борознах - трактор.
І хмар трактори.
Велика соната
Місячна.
Підпалена серцем,
Думка горить,
В міжбрів'ї
Тривожно світиться.
- Гей, коню ж мій,
Коню,
Мій болю,
Ори
На хліб,
На сонату
місячну. -
По небу,
По степу
Пливуть трактори
По небу,
По степу,
По вічності.

М.Луків

Напередодні свята Дня сільського господарства 14 листопада  громада с. Комсомольського зібралась щоб вшанувати людей ,які трудились,вкладали    душу в вирощування хліба,обробіток землі. Зібрались на відкриття Меморіалу механізаторам.

       Ідея   створення меморіалу належить місцевій письменниці за покликанням,механізаторові та агроному за професією-Поліщук Ользі Сергіївні,яка ще в своїй першій книзі пообіцяла вшанувати своїх колег механізаторів в граніті,адже праця тракториста-найвища-це шум,загазованість,отрути,пилюка,мінеральні добрива і ненормований робочий день. Зараз   Ольга Сергіївна вже пише свою четверту книгу,яка буде присвячена механізаторам нашого села. За власні кошти О.С. Поліщук замовила Меморіал механізаторам,виконком с. Ради і керівники сільгосп формувань,всі небайдужі ,підтримали  та допомогли встановити перший на Вінниччині Меморіал механізаторів .

      Після звучання гімну  України свято  розпочав сільський голова Лопатинський А.Г.,який не з книг знає про важку працю хлібороба,адже й сам довгий час працював  з ними в колгоспі. Потім  ведуча Кубич Марія Олександрівна запросила на площадку Лопатинськог А.Г. сільського голову,Поліщук О.С. автора та мецената пам’ятника, Дроздовича А.Е.  директора СТОВ  «Мрія» та найславенніших механізаторів села. Тканина знята і меморіал постав у всій свої красі та величі. Ольга Сергіївна з усіх полів с. Комсомольського ,з колосся пшениці,вівса сплела вінок,який два  механізатори:Васильчук Микола та Коліжук Микола  поклали  до підніжжя меморіалу,а за ними наче  по сигналу клались живі і штучні квіти.

       Дівчата в українському вбранні  винесли коровай і пригостили всіх присутніх запашним короваєм. Як символ достатку та життя.

      Звучали слова подяки. Присутні не стримували сліз.

Читались вірші: «Про хліб» Мануїлової Валентини «,Горджуся родом хліборобів» Тригуб Наталії, « Праця Хлібороба» Шиманської Світлани, «Рідне село» Тарасюк Ольга. Линули  пісні у виконанні ансамблю сільського клубу під керівництвом Кубич М.О. та найменшої учасниці свята-Шиманської Даші.

   По старовинному обрядовому звичаї  почесні гості були пов’язані терновими хустками.

   Наприкінці  свята  Мануїлов Дмитро посіяв гостей пшеницею,щоб шуміло колосся в полі ,щоб цвіла селянська доля.

До свята в бібліотеці був організований тематичний перегляд літератури «Хліб на столі-мир на Землі».

«Без України не було б Тараса »

  Ми не забули тебе, Тарасе,
           Черпаєм правду в твоєму слові
         І збережем ми для внуків наших
         Вкраїнську пісню, вкраїнську мову.

В рамках заходів на виконання завдань Президента України, з метою популяризації творчості генія України, особистості Великого Кобзаря в Комсомольській бібліотеці для дорослих,спільно з бібліотекою для дітей відбулись Шевченківські читання «Без України не було б Тараса »

    Минуло 200 років від дня народження Т.Г. Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе серед нас.

   Завідуюча бібліотекою для дорослих коротко бібліотекар розповіла читачам,учасникам читань про життєвий та творчий шлях поета, про дитячі роки, про його раннє сирітство тощо. Потім у виконанні Дроненко Л.Є. та Федориги Г.О. прозвучала поема « Причинна».

     З великим натхненням читали поезії Шевченка :Коломійчук Каріна ,Бонюк Олександра, Загоруй Аліна, Петроченко Анастасія, Вергун світлана, Кальчук Альона,  Клімашенко Руслан,Камлук Катерина, Лопатюк Марія,Лащенко Вадим, Поліщук Яна,Присяжнюк Діана,Рибак Ярослав та Рачківський Роман:Мені однаково», «Якби ви знали паничі», «Мені тринадцятий минало», «Лілея», «Заповіт», «Думка», «І виріс я на чужині»,»Якби  зустрілися ми знову» та інші.

     Підростають нові, розкуті українці, для яких поняття волі таке ж природнє, як хліб і повітря. Це він, Тарас посіяв у наших серцях дух свободи. Відрадно, що молодь знаходить час і потребу читати Тараса Шевченка.

     Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили та надії.

      Минають роки, минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне, бо як сказав нам поет вінничанин Василь Кобець:

Шевченко – наш, він для усіх століть,

Він – як Ісус Христос для України,

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І вас вже не поставлять на коліна.

 

 

 

«Сторінками життя та творчості Т.Г.Шевченка»

Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово» П.Мирний

Тарас Шевченко – символ чесності, правди, великої любові до людини. Вся творчість Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів за світлу долю трудового люду.З метою ознайомлення читачів бібліотеки з усіма гранями творчості генія України Тараса Шевченка, вшанування пам’яті видатного художника слова, патріота українського народу та поглиблення знань молоді  про творчість Т.Г.Шевченка, виховання любові і поваги до його спадщини та з нагоди 200- річчя з дня народження генія українського народу до Всеукраїнського Дня бібліотек в Комсомольській бібліотеці-філії для дорослих була проведена літературна вікторина . «Сторінками життя та творчості Т.Г.Шевченка»

Читачі змагались в знанні  життєвого  та творчого шляху великого генія українського народую, що наче вогник, запалює душу кожного українця. Переможцем став Лащенко Вадим.

Комсомольське  «переодягнулося» у кольори національного прапору.

Українські національні кольори — синій і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Блакитне небо над золотою нивою — ось який прекрасний зміст нині вкладає у національні кольори кожен українець-патріот. Мешканці с. Комсомольське  також долучились до громадської акції "Забарвимо країну у державні кольори ‘’

         Сьогодні у важкий для країни час у національні кольори кожен вкладає щось своє. Учасники акції наголошують, що зробили це, щоб підтвердити: комсомольчани – це свідомі громадяни своєї держави! . Оскільки фарбування об’єктів у  с. Комсомольське  у барви національного прапора популяризує державну символіку та посилює почуття патріотизму, є знаком згуртованості, єдності, цілісності, неподільності української території та її громадян.