«Поезія-це неповторність,якийсь безсмертний дотик до душі»

Поезія, як океанська хвиля -

                                  бурхлива й тиха водночас.

Думкам дарує ніжності вітрила,

щоб гостротою правди покарати нас.

Просіть благословення в неї,

щоб "бути чи не бути" назавжди.

В ній кров гарячої ідеї,

в ній щира сповідь для душі!

З нагоди  всесвітнього дня поезії в Комсомольській бібліотеці-філії для дорослих відбулася година поезії. Головною героїнею на ній була місцева поетеса Токова Любов Кирилівна. Зараз вона на заслуженому відпочинку. А раніше  працювала  листоношею,завідуючою сільським клубом. Хоча розміняла восьмий десяток літ та дюна душею. Ще й зараз  вона чудово грає на баяні,співає пісень і головне пише вірші. Її поезія проникає в людину з  першого дотику і назавжди залишається в серці. Поштовхом до написання віршів служить,  не тільки світ прекрасного, але й наболілого.

      Вірші  Любові Кирилівни різноманітної тематики:сумні,ліричні ,патріотичні. « Солдату», «Життя хвилина», «Прийшло кохання» «,Поради молоді», «Журба», «Ветеранам», «Депутатам» «,Прохання Богу», «Ой чесала мати косу», «За мир»  і інші. Пише поетеса і власні пісні. Особливо сподобалась читачам« Коляда». Читачі мали унікальну можливість побути з думками поетеси наодинці,відкрити для себе її внутрішній світ. Юні читачі теж читали вірші. В основному твори нашого Пророка,великого Кобзаря-Тараса Шевченка,Ліни Костенко. Кальчук Микола прочитав кілька власних віршів.

       До години поезії був організований тематичний перегляд «Поезія – це вогник, що запалює душу людини» .  На якому були розміщені цитати відомих людей про поезію та поетичні добірки наших поетів земляків :В.Кучера,П.Зарицького,А.Бортняка,Л.Добринської і інших. Завбібліотекою побажала щоб якнайшвидше її збірка віршів була надрукована і поповнила книгозбірню. Адже поезія - це лірика, необхідна фізикам, скептикам, цинікам, молодикам і поважним старцям.

        До вашої уваги один із віршів Л.К.Токової.

«За мир»

Кричу і  плачу  і страждаю

Коли я чую про це все.

Що ти віддав за Україну своє життя,

Що понад все.

Хотів усе ти уладнати,

Щоб миром усе зло прогнати,

Щоб людям краще стало жити.

Щоб цій землі більш не тужити.

Та круки що вже нажилися,

Так мирно долі не здалися.

А ще й війська свої заслали

Щоб Україну захопити.

О,Боже милий,справедливий

Пошли вже мир на цій землі.

Щоб руки геть вони забрали

Від Української землі.

А Україна мати рідна

Що пригортаєш всіх дітей,

Прослав ти всіх героїв

Що йдуть на смерть за всіх людей.!

«За Україну , за її долю , за честь і волю, за народ».

 

                                                                Вкраїна у жалобі... Душа самотня.

Зорить із високості  Небесна Сотня.

У дні, омиті кров`ю,такі спекотні,

На прю зі злом постали Герої Сотні.

За те, щоб наші діти майбутнє мали,

Вони без крихти страху себе віддали.

Поглянути б у очі оті мерзотні,

Котрі життя забрали Небесній Сотні.

Ці дні сльозами вмиті,гіркі, скорботні.

Вшановуємо всі ми Героїв Сотні.

Синочки України!Ви не самотні!

Помолимось за волю Небесній Сотні.

В Актовому залі Комсомольського сільського клубу, перед сходом села, відбулась літературно музична композиція «За Україну , за її долю , за честь і волю, за народ». Її відкрив сільський голова Лопатинський А. Г. хвилиною мовчання, на знак вшанування загиблих Героїв Небесної Сотні під композицію Моцарта «Lacrimosa» .

Декламувались вірші всесвітньо відомих поетів , класиків Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка, та прогресивних поетів сучасності – Лесі Сидорович, Миколи Бакая, Генріха Акулова та Юрія Шкрумеляка. Звучали патріотичні пісні: С.Вакарчука «Вставай,Україно,вставай»,  С.Солоного «Вічний вогонь»

На проекційному екрані демонструвались фото героїв небесної сотні, пісня –відео «Небесна сотня» Наталки Карпи , пісня –відео «Небесна сотня» групи «Мандри»,  відео «Небесна сотня .Майдан .Лютий 2014»  .

Присутні в залі не стримували сліз.

 Цей біль великий для кожного хто є Українцем , тому що Україна не пам’ятає щоб за сучасності було стільки загиблих , то тільки умовно сотня , а їх набагато більше.

Наше село Комсомольське також не могло  залишатися  осторонь від таких страшних та героїчних подій , тому що всі ми,   повинні знати і пам’ятати свою історію,своє сьогодення, своє минуле

Дата 23 лютого 2014 р. увійшла в українську історію як день пам’яті, мужніх героїв , що душу й тіло поклали за братів своїх , за рідну землю , свободу і гідність, і це – найвищий людський подвиг , найбільша честь і найскорботніша жертва. Одна з найтрагічніших та нейгороїчніших бородьбів українського народу на майдані.

До заходу був організований тематичний перегляд літератури «Небесна сотня .Герої не вмирають.»

 

 

«Палахкотить як свічка праведна душа «Кобзаря»

 

«Щовесни як розтануть сніги.

Іна рясті розквітне веселка.

Повні сил і живої снаги.

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка»

 

      20 березня     Комсомольська бібліотека-філія для дорослих , в актовому залі сільського клубу , до 200 років від дня народження Т.Г.Шевченка поета, художника, мислителя, палкого патріота України провела літературно-музичний вечір «Палахкотить як свічка праведна душа «Кобзаря». Вечір привітальним словом розпочав сільський голова Лопатинський Анатолій  Георгійович . Була запалена свіча пам’яті .А далі під мелодію М.Скорика чарівні ведучі Казмірчук Іван та Тарасюк Ольга ознайомили присутніх з життєвим та творчим шляхом Шевченка. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років невольником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років – вільною людиною. І в цих несприятливих умовах Тарас створив свій безсмертний “Кобзар”, написав декілька томів прозових і драматичних творів, став Академіком Академії мистецтв. З його мистецької спадщини збереглося 835 творів живопису і графіки. Т.Г.Шевченко записував багато пісень та сам багато співав, любив він слухати і оперну музику, концерти Баха, симфонії Моцарта, Бетховена, мазурки Шопена. Тож на вечорі звучали пісні на слова поета: «По діброві вітер виє», у виконанні Мануїлова Дмитрія, «Зоре моя вечірняя» у виконанні Рибак Христини ,«Стоїть явір над водою» у виконанні Коломійчук Каріни, «Зацвіла у лузі червона калина» у виконанні Василенко Юлії. Під прелюдію В.А.Степового «Пам’яті Шевченка» присутні слухали словесний портрет Шевченка. В запис прозвучала «Де’вята симфонія» Л.В.Бетховена.

       Із захопленням споглядали глядачі за двома інсценізаціями  «Розмова малого Тараса з матір’ю » та «Тарас і батько» у виконанні Монинець Андріани , Монинець Михайла та Кальчука Миколи. Слухали безсмертні вірші які декламували: «Світає край неба палає»  Рибак Христина , «Не завидуй багатому» Бонюк Олександрра, «Мені тринадцятий минало» Коломійчук Каріна, «Минають дні ,минають ночі» Саботович Ольга , «Село неначе писанка село»,Крищук Катерина ,     « І мертвим, і живим і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє »_Рачківський  Роман, « Тяжко,важко в світі жити сироті...» Клімашенко Руслан,уривок із« Причинної» Федорига Галина, «Сон» Кальчук Альона , «Поставлю хату і кімнату…» Кальчук Марини, «Заповіт» Мануїлов Дмитрій, «У тієї Катерини» Тарасюк Ольга і інші.

         Кращі читці поезії т.Г.Шевченка: Тарасюк Ольга, Рибак Христина та Рачківський  Роман,були відзначені місцевою письменницею,автором двох прозових творів Кугай Ольгою Сергіївною. Вони отримали в подарунок книги з автографом автора.

        Завершили вечір піснею Н.Пекун   «За любов, за волю» чарівні сестрички Маліванчук Світлана та Маліванчук Валентина.

          До вечора ,на сцені був організований тематичний перегляд «Тарас Шевченко.Доля.Муза.Слава.»

        Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в собі та в дітях наших.

Через 200 вагомих літ

Читаємо Шевченків «Заповіт».

Соборно жито засіваймо,

Соборно правду пожинаймо,

Соборно волю бережімо,

Соборно славу вознесімо.

Соборно чужого научаймось,

Соборно й свого не цураймось,

Соборно думу засіваймо,

Соборно Бога в серці маймо.