субота, 29 березня 2014 р.


«Поезія-це неповторність,якийсь безсмертний дотик до душі»



Поезія, як океанська хвиля -
                                  бурхлива й тиха водночас.

Думкам дарує ніжності вітрила,

щоб гостротою правди покарати нас.

Просіть благословення в неї,

щоб "бути чи не бути" назавжди.

В ній кров гарячої ідеї,

в ній щира сповідь для душі!
З нагоди  всесвітнього дня поезії в Комсомольській бібліотеці-філії для дорослих відбулася година поезії. Головною героїнею на ній була місцева поетеса Токова Любов Кирилівна. Зараз вона на заслуженому відпочинку. А раніше  працювала  листоношею,завідуючою сільським клубом. Хоча розміняла восьмий десяток літ та дюна душею. Ще й зараз  вона чудово грає на баяні,співає пісень і головне пише вірші. Її поезія проникає в людину з  першого дотику і назавжди залишається в серці. Поштовхом до написання віршів служить,  не тільки світ прекрасного, але й наболілого.
      Вірші  Любові Кирилівни різноманітної тематики:сумні,ліричні ,патріотичні. « Солдату», «Життя хвилина», «Прийшло кохання» «,Поради молоді», «Журба», «Ветеранам», «Депутатам» «,Прохання Богу», «Ой чесала мати косу», «За мир»  і інші. Пише поетеса і власні пісні. Особливо сподобалась читачам« Коляда». Читачі мали унікальну можливість побути з думками поетеси наодинці,відкрити для себе її внутрішній світ. Юні читачі теж читали вірші. В основному твори нашого Пророка,великого Кобзаря-Тараса Шевченка,Ліни Костенко. Кальчук Микола прочитав кілька власних віршів.
       До години поезії був організований тематичний перегляд «Поезія – це вогник, що запалює душу людини» .  На якому були розміщені цитати відомих людей про поезію та поетичні добірки наших поетів земляків :В.Кучера,П.Зарицького,А.Бортняка,Л.Добринської і інших. Завбібліотекою побажала щоб якнайшвидше її збірка віршів була надрукована і поповнила книгозбірню. Адже поезія - це лірика, необхідна фізикам, скептикам, цинікам, молодикам і поважним старцям.
        До вашої уваги один із віршів Л.К.Токової.
«За мир»
Кричу і  плачу  і страждаю
Коли я чую про це все.
Що ти віддав за Україну своє життя,
Що понад все.
Хотів усе ти уладнати,
Щоб миром усе зло прогнати,
Щоб людям краще стало жити.
Щоб цій землі більш не тужити.
Та круки що вже нажилися,
Так мирно долі не здалися.
А ще й війська свої заслали
Щоб Україну захопити.
О,Боже милий,справедливий
Пошли вже мир на цій землі.
Щоб руки геть вони забрали
Від Української землі.
А Україна мати рідна
Що пригортаєш всіх дітей,
Прослав ти всіх героїв
Що йдуть на смерть за всіх людей.!









Немає коментарів:

Дописати коментар