субота, 22 листопада 2014 р.


Пливуть трактори по небу,по степу,по вічності…


(Відкриття Меморіалу механізаторам)

Борозни рвуться
З-під ніг,
з-під плугів -
Борозни,
Борозни,
Борозни.
Борозни круто
Зійшлись межи брів
І хлюпнули в обличчя
Бронзою.
А вітер гуде,
І розтріпує чуб,
І чубом
черкає
місяця,
І місячні борозни
Синьо течуть
По небу,
по степу,
по вічності.
У борознах - трактор.
І хмар трактори.
Велика соната
Місячна.
Підпалена серцем,
Думка горить,
В міжбрів'ї
Тривожно світиться.
- Гей, коню ж мій,
Коню,
Мій болю,
Ори
На хліб,
На сонату
місячну. -
По небу,
По степу
Пливуть трактори
По небу,
По степу,
По вічності.

М.Луків

Напередодні свята Дня сільського господарства 14 листопада  громада с. Комсомольського зібралась щоб вшанувати людей ,які трудились,вкладали    душу в вирощування хліба,обробіток землі. Зібрались на відкриття Меморіалу механізаторам.

       Ідея   створення меморіалу належить місцевій письменниці за покликанням,механізаторові та агроному за професією-Поліщук Ользі Сергіївні,яка ще в своїй першій книзі пообіцяла вшанувати своїх колег механізаторів в граніті,адже праця тракториста-найвища-це шум,загазованість,отрути,пилюка,мінеральні добрива і ненормований робочий день. Зараз   Ольга Сергіївна вже пише свою четверту книгу,яка буде присвячена механізаторам нашого села. За власні кошти О.С. Поліщук замовила Меморіал механізаторам,виконком с. Ради і керівники сільгосп формувань,всі небайдужі ,підтримали  та допомогли встановити перший на Вінниччині Меморіал механізаторів .

      Після звучання гімну  України свято  розпочав сільський голова Лопатинський А.Г.,який не з книг знає про важку працю хлібороба,адже й сам довгий час працював  з ними в колгоспі. Потім  ведуча Кубич Марія Олександрівна запросила на площадку Лопатинськог А.Г. сільського голову,Поліщук О.С. автора та мецената пам’ятника, Дроздовича А.Е.  директора СТОВ  «Мрія» та найславенніших механізаторів села. Тканина знята і меморіал постав у всій свої красі та величі. Ольга Сергіївна з усіх полів с. Комсомольського ,з колосся пшениці,вівса сплела вінок,який два  механізатори:Васильчук Микола та Коліжук Микола  поклали  до підніжжя меморіалу,а за ними наче  по сигналу клались живі і штучні квіти.

       Дівчата в українському вбранні  винесли коровай і пригостили всіх присутніх запашним короваєм. Як символ достатку та життя.

      Звучали слова подяки. Присутні не стримували сліз.

Читались вірші: «Про хліб» Мануїлової Валентини «,Горджуся родом хліборобів» Тригуб Наталії, « Праця Хлібороба» Шиманської Світлани, «Рідне село» Тарасюк Ольга. Линули  пісні у виконанні ансамблю сільського клубу під керівництвом Кубич М.О. та найменшої учасниці свята-Шиманської Даші.

   По старовинному обрядовому звичаї  почесні гості були пов’язані терновими хустками.

   Наприкінці  свята  Мануїлов Дмитро посіяв гостей пшеницею,щоб шуміло колосся в полі ,щоб цвіла селянська доля.

До свята в бібліотеці був організований тематичний перегляд літератури «Хліб на столі-мир на Землі».























Немає коментарів:

Дописати коментар