«Модне мистецтво ---квілінг»

В Комсомольській бібліотеці для дорослих  22 серпня відбулась довгоочікувана зустріч читачів з молодою майстринею в стилі квілінг-Антонюк Тетяною Миколаївною   «Модне мистецтво-квілінг». За такою самою назвою була організована виставка її робіт.

       Завідуюча бібліотекою Дроненко Л.Є. розповіла присутнім коротку історію квілінга.Кві́лінг (англ. Quilling — рюш. Походить від слова quill — пташине перо, гофрувати, плоїти, паперокручення) — мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу.

Хоча достовірно походження квілінгу не відоме, вважається що він з'явився одразу після винайдення паперу, в Китаї у 105 н.е. Інші джерела стверджують, що квілінг практикувався у Давньому Єгипті. Одне можна сказати напевно – квілінг має дуже багату історію.

Вважається у 300 – 400 роки срібні та золоті дротики були закручені навколо стовпів та ваз, гарні ювелірні роботи було зроблено саме за допомогою техніки квілінг. До 1200-х це захоплення було дуже популярним. Головним матеріалом був метал, тож коли він став недоступним для мирянина, змінився на папір. Вперше документально згаданий квілінг у 1200-х, але фактично почав використовуватись у 1500-1600-ті французькими та італійськими черницями. Вони використовували рвані шматочки бібельдруку (особливо тонкий непрозорий папір), та гусяче пір'я, щоб прикрасити релігійні догмати та картини. Саме використання гусячого пір'я породило термін "quilling".

Починаючи з кінця 1600-х квілінг став досить популярним захопленням у Європі та Англії серед молодих дам. У школах дівчата вивчали квілінг разом із вишиванням. Приклади таких робіт все ще існують із назвою школи та ім’ям дівчинки на звороті.

Квілінг ніколи не був розвагою у вільний час для жінок робочого класу. І лише дами вищого класу мали час на квілінг, не маючи потреби у роботі, доки підходящий наречений не зробить пропозицію. Цю техніку використовували для прикрашання та декорування меблів, ваз, підставок, корзин, шкатулок та ін. Тільки люди з грошима могли дозволити собі купівлю матеріалів для квілінгу. У якості фону використовували фольгу та флюди.

Поселенці привезли із собою квілінг у Америку, і там він пережив переродження.

     У наші часи квілінг став досить відомим і доступним, тож кожен охочий тепер може створювати неповторні шедеври у себе вдома .

     Потім молодий майстер розповіла як довго вона займається  улюбленою справою,скільки часу займає весь процес виготовлення роботи від задуманого в думці до завершення виготовлення на папері. Також розповіла про інструменти ,які використовуються в роботі. Це: шило з діаметром приблизно один міліметр,пінцет,який має бути зручним для  руки та забезпечувати надійне захоплення паперу, ножиці  які мають бути достатньо загострені для максимально точної нарізки бахроми,клей який має достатньо швидко засихати і не залишати слідів та звичайно папір. Стандартна ширина смужки приблизно 3 – 7мм. Папір має бути пофарбований в обсязі, тобто обидві сторони і зріз мають бути одного кольору. Також Тетяна Миколаївна розповіла про техніку квілінгу та навіть провела майстер-клас з Рибак Христиною. Відповіла на численні запитання та подарувала дві свої роботи найактивнішим читачам.

    Наприкінці завідуюча бібліотекою побажала майстрині здоров’я, натхнення,творчих злетів та дала таку настанову,щоб на слідуючи й рік,на день села її роботи були представлені в хаті -світлиці.