четвер, 25 грудня 2014 р.


«Герой нашого часу  »


 
З давніх давен у всьому світі найбільш цінували дві професії-хліборобів, людей які вирощують хліб,та воїнів,що захищають Батьківщину. Багато синів України і нашого с. Комсомольського зокрема боронять свій рідний край,Вітчизну в АТО на сходіщ. Хоча пройшло вже більше ста років ,але на сьогодні як ніколи є актуальними слова Івана Котляревського:

 

Де общее добро в упадку,

 

Забудь отця, забудь і матку,

 

Лети повинность ісправлять.

 

Отже моя розповідь про Шевчука Євгена Григоровича,який обрав саме професію воїна і захищає нашу вітчизну в АТО. Євген народився в робітничій сімї,батько механізатор,мама швачка,два старших брати- ветлікарі. Євген також після закінчення школи обрав надзвичайно мирну професію муляра-камінщика,потім була військова служба в Збройних Силах України. Після закінчення служби пішов працювати в охоронну службу» Сокіл» . Але любов до військової служби перемогла і Євген назавжди обрав для себе професію захисника вітчизни ,пішовши на контрактну службу в військову частину міста Хмельницького ,в війська спеціального призначення. На схід в АТО потрапив з 24 травня в Луганську область в розвід групу РГСПП. В групу входить 10 чоловік,посада Євгена кулеметник. На превелике щастя та молитвами матерів жоден учасник групи не загинув. Адже група стала його другою сім’єю,в хлопців характери різні,але разом вони міцний кулак. Це другий дім Євгена,родина. З великою теплотою Євген згадує свого командира,який маючи професію вчителя фізкультури ,максимально точно й скрупульозно прораховує кожен вихід групи на бойове завдання.

 

  Найбільше запам’ятався бій під Айдаром, Станичо-Луганському районі Луганської області,надзвичайно жорстокий, сепаратисти нещадно накривали установками «Град» та «Смерч ». Тоді в батальйоні було 20 вбитих і 16 поранених, Євген теж був поранений,отримав контузію , лікувався в госпіталі. Після того бою Євген вдруге відсвяткував день народження.  Той бій запам’ятався ще й тим ,що зустрів біля Айдару,свого земляка,односельчанина, Бардієра Івана ,лейтенанта,батьки якого не з чуток знають,що таке війна,адже обоє воювали в Афганістані.

 

     Нещодавно Євген отримав відпустку додому, інший на його місті просто відпочивав би ,але Євген не такий,він  відвідує бібліотеку , допомагає друзям у обладнанні спортивної зали, яка влаштувалася в приміщені Молодіжного Культурного Центру. Коли за закликом сільського голови Лопатинського А.Г. волонтери збирали продукти харчування на АТО-Євген запріг коня та особисто зібрав продукти харчування на двох вулицях і привіз до сільської ради. Адже він добре знає, як чекають цих гостинців хлопці там…

 
 Комсомольчани знають Женю як веселуна та життєлюба. Але ми його земляки,впевнені,що такі хлопці як він скріплені міцною чоловічою дружбою ,володіють високим духом патріотизму і громадської мужності,і ніколи не забувають про лицарську честь воїнавміють захистити Батьківщину. Адже як каже Женя:коли ворог прийшов на твою землю-треба її захищати до останнього, захищати Батьківщину, свою землю, свою домівку - це святий обов`язок кожної людини в боротьбі за справедливе діло заради перемоги над ворогом






Немає коментарів:

Дописати коментар