«Родина як зірка єдина»

 7 березня в Комсомольському сільському клубі об’єднало жителів села подвійне свято:  8 березня та фестиваль родинної  пісні «Родина як зірка єдина». Ведучі заходу Кубич Марія та Черняєв Богдан  розпочали захід  хвилиною мовчання за всіма загиблими із зони АТО. Привітали всіх присутніх з святом весни, бажали здоров’я із дзвінкої криниці, хліба запашного із української пшениці, рум’янців від калини. Щоб у їхніх домівках завжди панував мир і злагода, а серця зігрівались Любов’ю та повагою  дорогих їм людей. Також бажали родинам які чекають на повернення своїх синів що захищають нашу Батьківщину, нарешті зустріти своїх героїв додому з перемогою над загарбниками,  і щоб це весняне свято принесло кожній матері спокій в їхній стривоженій душі. Також звучали вітальні пісні  про  у виконані Кубич Марії пісня «Мамо», Медвідь Світлани пісня «Мама», Мануїлова Дмитра пісня «Присвята Батькам»,  Бурля Анастасії та Антонюк Софії пісня «Струмочок».

Як завжди усіх присутніх частували короваєм  який увібрав у себе світло щедрої української землі, та став для всіх символом родинного свята.

Мануїлова Валентина В. розпочала фестиваль родинної пісні віршем «Єдина родина»  А.Матвійчука . Цьогоріч  у фестивалі прийняло учать 9 родин .П’ять сестричок Шостак Юлія, Крищук Марина та Катерина,  Коломійчук Карина, Лопатюк Марія. Мануїлова В.В з сином Дмитром. Сестрички Шиманські Анастасія та Дар’я. Томчук Світлана О. з донькою Анною. Сестрички Присяжнюк Діана та Анна. Сестрички Маліванчук  Світлана та Валентина , Буніц Тетяна. Сестрички Сімочко Анастасія та Ангеліна. Рибак Лідія М. з донькою Кристінкою. Та особливо порадували мама з донькою Леонтюк Лариса Іванівна та Альона які з нетерпінням чекають на повернення тата та  коханого чоловіка із зони АТО. Леонтюк Леонід Іванович  з гідністю оберігає крихкий кордон нашої держави. Вони підготовили дві пісні «як у нас на Україні » та ще пісня яка була присвячена таткові та усім землякам про сьогоднішні події в України «Верните нам наше небо» Альона виконувала її у татковому військовому  береті який був подарований ним на передодні.

 До свята було організовано виставку «Сімейна скарбничка» на якій розміщено було вишивки  родин. Родзинкою заходу  стала  пісня «Перлина Україна» у виконані Василенко Юлія та Мануїлова Дмитра   під танцювальний супровід дитячого танцювального колективу сільського клубу.

Усі учасники фестивалю отримали подарунки від  людей які ніколи не стоять осторонь і турбуються за розвиток села та його жителів це : сільський голова Лопатинський А.Г., Дроздович А. Є. ,Гордійчук Ю.О.  

На завершення ведучі бажали всім Мирного неба, Свіжого хліба, Чистої води і не каплі біди.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Присвята Майдану та захисникам України»

17 лютого в Комсомольській бібліотеці-філії для дорослих  відбувся вечір-зустріч «Присвята Майдану та захисникамУкраїни», зібрались вчителі, учні, запрошені , щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які боролися за честь правду , гідність і віддали своє життя за Україну.   Зібралися , щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

   Захід розпочався   «Молитвою за Україну»,дальше в виконанні Ткаченко Марії  звучав вірш-реквієм«  Боротьба не за щастя вже навіть іде-за життя бо його забирають» ,після цього завідуюча бібліотекою Дроненко Л.Є. оголосила і вечір-зустріч ,приурочений пам’яті Небесної сотні  відкритим. Звучали вірші «Мамо не плач,я повернуся весною» у виконані Рибак Христини,»Моя хата не скраю» невідомого автора з майдану, «Майдан ридав», «На спомин» у виконанні Коліжук Олесі. Читання віршів супроводжувалось переглядом відео «Мамо не плач», «Небесна сотня» і інші.

   Серцем заходу була зустріч із єдиним очевидцем с.Комсомольське, тих героїчних і трагічних сторінок,творцем і учасником революції гідності,вчителем Комсомольської ЗОШ- Семенюк Наталією Миколаївною. Її розповідь нікого не залишила байдужим. Багато хто крадькома втирав непрохані сльози  . Наталія  Миколаївна розповіла  як все починалось, 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну. Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна-це Європа», «Ми –вільні» « Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день. А далі- не підписання угоди про асоціацію. А далі- жорстоке побиття студентів в ніч з 24 на 25 листопада.… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності. Наталія  Миколаївна показала посвідчення волонтера майдану,великий плакат з мільйонними учасниками майдану,найважчий,найжорстокіший день для неї –це 22 лютого,коли був суцільний день жалю,адже прощалися з  50 побратимами ,які боролися за честь, правду і гідність, і віддали своє життя за Україну. Це дуже нестерпно боляче,запалювались свічки,покладались квіти,  оплакувались побратими ти,наймолодшому з них було 17,майже дитина,а вже герой.                 Працювала Наталія  Миколаївна волонтером на кухні,чергувала в нічній варті ,допомагала пораненим тощо. І зараз вона підтримує зв’язки з друзями з майдану,адже багато хто з них захищає незалежність та свободу нашої Батьківщини на сході,в АТО. Тож майже всі вихідні Наталія  Миколаївна проводить Вінницькому госпіталі,доглядаючи поранених бійців. Честь і хвала цій тендітній та мужній жінці,низький уклін.

   Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші. Зав бібліотекою Людмила Євгеніївна презентувала збірку віршів   юної 16 річної поетеси з Вінниці Олі Столяр «Не хочу стояти осторонь. Стежками революції». Рачківський Роман продекламував вірш «Небесна сотня» та «За що ви так Україну?»

  В пам'ять про  всіх невинно убитих,що згасли як зорі була запалена свіча   пам'яті,кожний учасник заходу неначе   торкнувся цього священного вогню-частинки вічного,  світло цієї свічки  було даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті, гуртуючи нас, живих, даючи  нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Героїв  Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, було вшановано хвилиною хвилиною мовчання.

До заходу був організований перегляд літератури «Герої не вмирають».

 

 

«Шевченка полум’яне слово на стражі вічності стоїть»

13 лютого вже вчетверте, по  добрій традиції Комсомольської бібліотеки –філії для дорослих  вшановували пам'ять Великого Кобзаря щорічним конкурсом читців-декламаторів, знавців творчості Т.Г.Шевченка .

Розпочала захід завідуюча бібліотекою Дроненко Л.Є. розповіддю про конкурс,його традиції та умови.Цьогоріч в конкурсі взяли участь13 чоловік від10 до 16 років. Програма передбачала виконання окремих творів Шевченка , уривків з його поетичних чи прозових творів та читання віршів сучасних поетів. Дуже радує,що всі учасники читали вірші нових,сучасних поетів,вірші народжені революцією гідності. Це були вірші 16 річної поетеси з Вінниці Олі столяр,Анатолія Матвійчука,Оксани Максимишин та інші.

Комісія  в складі директора музичної школи Машталір О.В.,завідуючої сільським клубом Кубич М.О. та бібліотекаря  бібліотеки для дітей  Федориги Г.О.,завідуючої бібліотекою філією для дорослих Дроненко Л.Є  в нелегких дебатах присудили:

1-місце-Рибак Христині;

2- місце-Коломійчук Каріні;

3 місце зайняв Рибак Ярослав.

Рибак Христина та Коломійчук Каріна будуть делеговані на районний конкурс читців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дівчина з легенди -Маруся Чурай

 

«Ця дiвчина не просто так,

Маруся.

Це - голос наш. Це - пiсня.

Це - душа. »

/ Л. Костенко /

      23 cічня в Комсомольській бібліотеці-філіі  для дорослих відбулася літературно-музична година  «Дівчина з легенди -Маруся Чурай» присвячена 400-річчю  з дня народження   славнозвісної народної поетеси та співачки Марусі Чурай(Чураївни) .Народжена для любові, вона не знала її радощів, і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, чарівністю мелодій.

 

   Розпочала захід викладач музичної школи Завальна Ольга Петрівна,яка своєю розповіддю перенесла присутніх на початок17 століття ,немов наяву побачили читачі ,як маленька Маруся пасе гусей ,проводжає козаків в походи ,серце дівчини сповнювалось гордістю, коли вона чула, як козацький полк співав її пісні, вирушаючи в дорогу.,закохується в зрадливого Грицька Бондаренка,важко переживає зраду,топиться ,її рятує  реєстровий козак Полтавського полку Іван Іскра. Одужавши, пішла до подружки і несподівано зустріла там Гриця з молодою дружиною. Ревнощі, згадки про нездійснені дівочі мрії призвели до плану помсти, який Маруся виклала у пісні „Ой не ходи, Грицю”, а згодом втілила його в життя,отруївшизрадника.За вбивство козака Марусю посадили до острогу. За рішенням суду дівчину мали стратити, проте Іван Іскра знову врятував її, привізши гетьманський наказ про помилування злочинниці в пам'ять заслуг і героїчної смерті батька дівчини та заради її чудових пісень. Поетеса після цього довго не прожила, померла в каятті.
   Свою розповідь Ольга Петрівна підкріплювала грою на

 

електрофортепіано та прекрасним співом чудової пісні Марусі Чурай «Віють вітри». Інші пісні : «Ой,не ходи, Грицю», «Грицю,Грицю, до роботи», «Сидить голуб на березі», «Засвіт встали козаченьки» , «Котилися вози з гори»присутні прослухали в запису.

    Завбібліотекою ДроненкоЛ.Є. провела бібліографічний огляд книг, в сюжет яких ввійшли пісні Марусі Чурай, її образ знайшов відображення у творах Левка Боровиковського, Степана Руданського, Ольги Кобилянської, Володимира Самійленка, Михайла Старицького, Ліни Костенко та інших письменників. Також було проведено тестування по піснях «Засвіт встали козаченьки» та  «Ой,не ходи, Грицю».

    До заходу як завжди був організований тематичний перегляд літератури «Дівчина з легенди -Маруся Чурай».

  Чотири віки ходить пісня Марусі Чурай по нашій землі, чотири  віки любові вже подарувала дівчина людям. А попереду — вічність, бо велика любов і велика творчість — невмирущі .