середу, 23 липня 2014 р.



«Духовний храм людини:сім’я,родина,рід.»

 

«З родини йде життя людини»

Народна мудрість

Родина — стовбур дерева міцного.

Це батько й мати, бабці й дідусі.

Тітки і дядечки всі до одного,

Ну, словом, родичі й близькі усі.

І є ще предки давні — це коріння,

Що глибоко у цій землі лежить.

А діти, діти — нове покоління,

Це пишне гілля, що увись летить.

Родинне дерево ось тут укоренилось,

На цій землі, у рідному краю.

Й новим гіллям так щедро розпустилось

Та має біографію свою.

Потрібно всім це дерево вивчати,

Бо ми господарі на цій святій землі.

Коріння роду треба добре знати,

Дітей навчати, поки ті малі.

Бо що то за людина без коріння?

Як перекотиполе, що летить...

Без роду-племені, його благословення

Не може праведно на цій землі прожить.
 
   З нагоди українського Дня родини яке святкується в Україні в Комсомольській бібліотеці –філії для дорослих була проведена бесіда «Духовний храм  людини:сім’я,родина,рід» Здавна відомо, що родина — то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. І кожна сім'я докладає зусиль, аби не всохло родове дерево, бо «Без роду нема народу». Нагадували: «Забудеш свій рід — усохне твій корінь». Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання («То не сім'я — без любові») і дитина («То не родина, де не бігає дитина»

       Значення сім'ї неоціненне. Від стану охорони родинного вогнища, материнства, дитинства, батьківства вирішальною мірою залежить не тільки особисте благополуччя окремої людини, а й життєва міць народу, України. Адже духовно-моральне здоров'я людини — то найважливіша запорука процвітання нації.
      Родина — то святий вузол, котрим сполучаються люди в суспільстві, то є життєдайний осередок, що плекає найвищу цінність — цвіт нації — дітей, аби кожен батько, кожна мати мали можливість повторити себе у своїх нащадках. Ми всі люди — смертні, лише рід, родина, сім'я — безсмертні
.

    Якщо ми будемо знати, якого ми роду, будемо вивчати своє коріння, то наша земля буде процвітати і ніколи не загине. Адже здавна в Україні знають про це, цінують родину, бережуть спогади про своїх працьовитих і героїчних предків, які дали життя українському роду людському. Наше серце сповнюється добрими почуттями, любов’ю до свого роду, до рідного українського народу, до нашої Вітчизни.

        Молодь розповідала про свої родини, розказували прислів’я про батька та матір, сім’ю,Батьківщину. Складали родові дерева. Найкраще із цим завданням справилась Кальчук  Олена, вона   показала гарні знання  з материнської та батьківської лінії роду, знаючи свій рід аж  до прапрадідів та прапрабабусь.

Ми - одна сім’я, єдина ми родина.

У кожнім нашім «я» -  частинка України.

Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина.

Мільйони різних «я», а разом - Україна.

 

 

 

                    



 
 

Немає коментарів:

Дописати коментар