«Соборність України - Єдність нації»

22 січня в Комсомольській бібліотеці  філії для дорослих до дня Соборності  та Свободи України відбулася літературно –музична композиція «Соборність України- єдність нації». Захід розпочався з державного гімну України ,потім завідуюча бібліотекою привітала всіх зі святом і розповіла про важкі шляхи  на шляху до Соборності України,адже ідея єдності нашої держави була найзаповітнішою мрії українців протягом багатьох століть, відзначаючи це свято, ми віддаємо шану політичній мудрості тодішніх політичних лідерів,ініціаторів і безпосередніх творців Акту Злуки:Л.Бачинського,В.Винниченка,С.Петлюри та інших. Так і тисячам синам і дочкам України ,які воюють на Сході України відстоючи Соборність та єдність України. Честь і слава героям.

Інформація бібліотекаря була підкріплена переглядом документального фільм «Акт Злуки:Відтворення історичної правди».

Пісню «Україна моя» виконали Коломійчук Карина та Кубич Марія,завідуюча сільським клубом. Також в записі присутні прослухали інші патріотичні пісні А.Матвійчука «Я люблю Україну мою» та групи «Панама» «Україна єдина».

Була проведена вікторина «Чи знаєш ти Вітчизну свою». Переможців не було адже всі присутні виявили гарні знання

Всіх присутніх вразив вірш у виконанні Мануїлова Дмитрія « ВДень Соборності та Злуки», після слів; «тож візьмемося за руки скажем на ввесь світ,в День Соборності та Злуки –Ми один нарід!» всі присутні створили живий ланцюг єднання, взявшись за руки і відчули себе частиною великої єдиної держави.

Сьогодні ,більш ніж після двох десятків років Незалежності,проблема Соборності України є, на жаль, не менш актуальною. Російські війська прагнуть окупувати українські землі, ми повинні, як ніколи, діяти злагоджено та згуртовано, щоб вигнати агресора з рідної землі. Україна-єдина! І так буде завжди

До заходу, як завжди був організований тематичний перегляд літератури «І обнялися береги одного вічного народу»

 

 

Діляться теплом сердець.

      Україна переживає важкі часи . На Сході держави кровоточить болюча рана сепаратизму,який засуджує не тільки наш народ ,а й прогресивна світова спільнота. Вірні сини України відстоюють нашу державність і повсюди шириться  рух підтримки самовідданих захисників Вітчизни. Кожне місто,село,вулиця,будинок подає  руку допомоги ,ділячись теплом та щедрістю сердець. Всюди працюють волонтери ,які організовують рух підтримки наших право борців. У Комсомольському  діє кілька волонтерських груп,які підтримують зв'язок з військовими формуваннями,що несуть бойову службу ,шпиталями та лікарнями,де лікуються бійці АТО,вивчають потреби бійців і збирають в селі кошти,продукти харчування та інші необхідні для бійців речі. У волонтерській роботі  активну участь беруть колишні офіцери української армії,ветерани,небайдужі люди.

    Була скрута з медикаментами та коштами на їх придбання у вінницькому військовому шпиталі і комсомольські доброчинці відгукнулись на цю потребу. Вони підтримують зв'язок з Житомирською 95  аеромобільною бригадою та іншими військовими і благочинними формуваннями.

   Місцеві волонтери вважають обов’язком честі спілкуватися з людьми ,розповідаючи про потреби війська і мешканці села демонструють свою щедрість .Серед тих, хто найбільш активно допомагає бійцям АТО,Олександр Миколайович Лопатюк,Тамара Василівна Коліжук,Олександр Володимирович Кравець,Володимир Васильович Шнайдрук, Олександр Олександрович Іванюк,Микола Миколайович Мельничук,Світлана Миколаївна Кравченко,працівники магазину «Махнівка»,колектив дитячого садка «Ромашка» який плете шкарпетки для наших оборонців та багато інших щирих й щедрих людей.

   З Комсомольської територіальної громади у війську та в зоні АТО перебувають понад двадцять осіб,тому родини захисників щиро вдячні землякам-добротворцям.

Славний вчинок

МАЙБУТНІЙ ОХОРОНЕЦЬ ВРЯТУВАВ СУСІДА

Це зробив мешканець Комсомольського Ігор Погребняк, який навчається  у Вінницькому вищому профтехучилищі МВС України.

ТОГО РАНКУ Ігор звично поспішав на маршрутку, аби доїхати до обласного центру. По дорозі він обігнав хлопчика і дівчинку, які йшли до школи. Аж раптом позаду себе почув дитячий плач. Оглянувшись, побачив дівчинку, яка голосно плакала. А де ж хлопчик, – метнулась думка? За мить побачив малюка, який борсався в ополонці. Ігор зреагував миттєво. Він виламав гілку і підповз по льоду до хлопчини, сказавши, щоб той взявся за гілку. Хлопчик так і зробив. Поволі рятівник витягнув малюка на лід і наказав, щоб той не вставав. Лише біля берега хлопчина підвівся на ноги.

    Ігор привів потерпілого до автостанції і зателефонував своїй мамі, аби передала сусідам, щоб ті негайно принесли своєму синові сухий одяг, а сам поїхав на навчання...

       Сільський голова Анатолій Лопатинський мовить, що односельці пишаються вчинком свого юного земляка, який вирішив присвятити себе захисту інших людей. А ще радіють за Ігорових батьків Аллу Анатоліївну та Сергія Анатолійовича, які народили та виховують трьох славних діток: Ангеліну, Євгенія та Ігоря, який після закінчення училища мріє продовжити навчання в у міліцейському вузі.

     Особливо вдячні Ігореві батьки третьокласника Дениса Антонюка за врятоване життя їхнього сина. Через кілька днів Ігореві Погребняку виповниться двадцять літ, тож хай щастить йому на життєвій ниві, яку він засіває добром.

                                Петро ЗАРИЦЬКИЙ

Комсомольське занепокоєне .

                                               

        За останні півроку в Комсомольській територіальній громаді погіршилась криміногенна ситуація,частими стали крадіжки майна громадян,проникнення в житлові будинки,господарські споруди,побиття громадян невідомими особами. Жителі  територіальної громади занепокоєні ситуацією,в сільську раду  надходять cкарги  та звернення.

    У зв’язку з цим сільський голова А.Г.Лопатинський звернувся із зверненням до  начальника Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області полковника міліції Ткачука Г.В.

     Прошу Вас провести профілактичні заходи та відпрацювання з раніше засудженими ,схильних до правопорушень,тих,хто вживає наркотичні засоби та зловживають алкогольними напоями.

   Провести конкретні заходи по боротьбі з самогоноварінням,виявлення та ліквідації місць незаконного виготовлення і торгівлі спиртними сурогатами.

   Також проводити відповідні відпрацювання по скоєних злочинах,які є не розкритими.

Проводити прес-сходи з жителями територіальної громади(с. Комсомольське,с .Марківці, с..Медведівка, с-ще Садове)

  Змінити графік прийому громадян дільничним інспектором у зручний для громадян час(з 8.00 год.)

   Особливо звертати увагу на виконання Закону України «Про звернення громадян» та надавати максимальну можливість дільничному інспектору здійснювати прийом громадян згіднозатвердженого графіка»

     За результатами  прес-сходів та профілактичних заходів в територіальній громаді про проведену роботу,спільно з виконкомом Комсомольської сільської ради,прошу прозвітувати відповідальних осіб РВ УМВС на сходах сіл територіальної громади в березні місяці2015 року.

 

 

З повагою

Сільський голова                       А.Г.Лопатинський

  

 

                                                      

 

 

ВЛАДА ДЛЯ ЛЮДЕЙ, А НЕ ЛЮДИ ДЛЯ ВЛАДИ.

Комсомольська громада, яка об’єднує п’ять сіл і нараховує майже 4380 жителів, вдруге пост керманича доручила А. Г. Лопатинському, якого торік з нагоди Дня місцевого самоврядування пошановано Почесної грамотою ОДА та обласної ради. Що принесло минулоріччя громаді запитали ми у сільського голови, для якого нинішній рік голубої кози є ювілейним...

– Анатоліє Георгійовичу, які у вас спогади про минулоріччя?

– Через події в державі в морально-психологічному плані рік був важким, а в фінансово-господарському – найсприятливішим за останні чотири роки. Доходи загального фонду скали 2 млн. 441 тис. грн., або 107% від прогнозованого, доходи спеціального фонду виконано на 114,3%, направивши на розвиток інфраструктури сіл понад 770 тис. грн.

– Комсомольська громада розвивається динамічно. Які важелі використовуєте для цього?

 – Працюємо, щоб всяк розумів: село, вулицю, обійстя крім нас ніхто кращим не зробить. Така не тільки моя позиція, а й депутатів, членів виконкому. Якщо колективно прийняли рішення, то гуртом його виконуймо. Нереальних планів не складаємо, бо забалакаєшся раз і це стане нормою. Дослухаємось до думки людей, колективів, визначаючи пріоритети.

Один у полі не воїн і без дієвого активу наймудріший керівник нічого не вартий. Таким активом у громаді є депутати О. І. Олійник, В. П. Тригуб, І. Л. Довгалюк, О. В. Адрощук, О. М. Гнітецька, В. О. Побережнюк, член сільського комітету В. Лопатюк, члени виконкому  Н. М. Матвійчук. В. М. Антонюк, О. В. Радова. Активними є сільчани  Г. В. Машталєр, О. С. Поліщук, М. С. Павлов, А. В. Якимчук, І. В. Кудряк. Суттєва підтримка від керівництва СТОВ «Мрія», «Агромашу», приватного підприємця В. В. Міськова та багатьох інших.

– Фінанси можна використовувати по-різному. Як вам удається сконцентруватись на найнеобхіднішому?

–  Болючим для громади був місцевий дитячий садок " Ромашка" в якому виховується 105 діток. Будівля потребувала ремонту та й внутрішнє убранство не вартувало доброго слова. Стан дитячого садка розглянули на розширеному засіданні виконкому за участю депутатів сільської і районної рад, підприємців, громадськості. Вироблено програму дій, під реалізацію якої підклали плечі керівники базових господарств, депутати районної ради, сільська рада.

 За рахунок соціальних угод залучено біля 1оо тис. грн. Від імені громади висловлюю вдячність А. Е. Дроздовичу В. М.  Слободянюку, С. В. Шнайдруку, В. М. Барчуку та іншим. За кошти сільської ради придбано меблі, килимове покриття, постільну білизну, замінено вікна, асигновано поточний ремонт на що в загальній сумі використано понад 7о тис. грн. Це перший етап робіт по дитячому садку, які продовжаться.

 – Чи не здається вам, що офіс сільської ради, куди приїздять не тільки українські, а й зарубіжні делегації, бажає кращого?

 – Дійсно приміщення сільської ради, не одна з найпривабливіших споруд громади. Розуміємо, що влада в теперішній час не розкошує. Але будинок сільської ради, якому вже 40 років, найближчим часом змінить своє обличчя. Тут замінено вікна, відремонтовано систему опалення, перевівши на твердопаливний котел, укріплено стіни будівлі, на майже 30 тис. грн. придбано матеріалів для внутрішніх ремонтних робіт.

– Проблемою багатьох сіл є дороги, водогони, сміттєсховища тощо. Як вирішуються ці питання?

 – Вони завжди в полі зору, бо за раз всього не охопиш. Ремонтуємо дороги щорічно. Торік в Комсомольському проведено вибірковий ремонт вулиці Березівка та Першого Травня, використавши біля 150 тис. грн., на поточний ремонт доріг направлено біля 27 тис. грн.

Благоустроєно територію біля пам’ятників жертвам голодомору та механізаторам.

За рахунок коштів соціальних інвестицій, обласного, районного та сільського бюджетів розпочато ремонт водогону в Комсомольському протяжністю майже 7 км кошторисною вартістю понад 1,3 млн. грн. Під опікою сільської ради ремонт водогону в с. Садовому, куди вкладемо 196 тис. грн. на проведення центрального водогону, а на відвідні водогони буде залучено кошти населення.

Важко уявити життя без комунального підприємства «Джерело», якому торік перераховано 10 тис. грн. для поповнення статутного фонду та 40 тис. – на благоустрій громади.

За рахунок коштів сільської ради утримується пожежна охорона, на яку використано майже 57 тис. грн. Торік пожежна автомашина зробила 28 виїздів на ліквідацію пожеж громади та інших сіл району.

– Складається враження, що основна увага приділяється центральному селу, а чи відчувають турботу влади малі села, мало захищені верстви населення?

– В Комсомольському проживає 3,2 тис. мешканців, а в Марківцях, Садовому, Медведівці та Мшанці – разом біля 1200, але малі села не обділені увагою. У Медведівці збудовано паркан вартістю 9,9 тис. грн. Місцеве СФГ «Мрія»  благоустроїло пам’ятник захисникам Вітчизни, витративши 7 тис. грн.

У Марківцях за кошти сільської ради замінено в клубі вікна та двері. В рахунок соціальних угод місцевий фермер В. М. Слободянюк впорядкував дитячий майданчик та уклав плитку біля пам’ятника загиблим односельцям.

На підтримку малозахищених верт населення використано 8 тис., а на оздоровлення дітей  – 6,8 тис. грн.

– Для культури та спорту в сільських бюджетах коштів завше не вистачає. У вашій громаді така ж ситуація?

– Торік в клубі, бібліотеці та атлетичному залі с. Комсомольського на заміну вікон використано 31 тис. грн. На проведення спортивно-масових заходів – 17 тис. грн. Для утримання стадіону та газонів придбано газонокосарку. Влада допомагає тим, хто хоче розвиватись духовно та фізично і вишукує можливості для їх підтримки.

– За роки незалежності планомірно знищувалась медицина. Яка перспектива лікарні в Комсомольському?

– Силами доброчинців свого часу врятовано сільський медичний заклад. Переконаний, що він буде працювати, але без державної підтримки це зробити важко. Вкрай потрібен автомобіль швидкої допомоги, кардіограф, інше устаткування. Отримано субвенцію для лікарні на 33 тис для твердопаливного котла та на придбання плитки.

– Що заважає сільським громадам розвиватись і які вбачаєте перспективи?

 – Реформи, про які багато говориться, зводяться до перекроювання бюджетів, а не структурних змін. Адмінреформа планується за рахунок скорочення сільських рад. Передання повноважень на місця розпочали із забирання з територіальних громад податку з доходів фізичних осіб. Тобто забрали реальні кошти, а залишили абстрактні. Не потрібно гратися в реформи, як це робилось протягом десятиріч. Відсутній діалог між верхніми і нижніми ешелонами влади, які діють самі по собі. Нема довгострокових програм розвитку. Не підтримується розвиток малого і середнього бізнесу, який створює робочі місця і дає до 50% надходжень до бюджетів. Кошти великого бізнесу, проблеми якого перекладають на плечі людей, працюють в офшорах, а малий задихається. У великій державній політиці повинна бути зваженість, а не «махновщина», бо державна політика змінюється від виборів до виборів.

Що стосується резервів поповнення сільського бюджету, то вони, зокрема в справедливій сплаті земельного податку...

Розмову вів Петро ЗАРИЦЬКИЙ

 

 

Шахматний турнір у Комсомольському.

Присвячено захисникам.

4 лютого в актовій залі сільського клубу, за ініціативи Лазарчука І.М. відбувся шахматний турнір між командами с.Глухівці та с.Комсомольське.

Новий рік комсомольські шахісти розпочали черговим товариським турніром, запросивши на змагання любителів цієї інтелектуальної гри з селища Глухівці. Турнір присвячувався 71-й річниці звільнення колишньої Махнівки, а нині  Комсомольського від німецько-фашистських загарбників.

Символічно , що змагання розпочались хвилиною мовчання в пам'ять про загиблих та померлих колишніх захисників Вітчизни та нинішніх, які віддали свої квітучі життя у боротьбі проти сепаратистів і порушників суверенітету та цілісності нашої держави.

Захід проходив під егідою місцевої сільської ради і особисто її голови А.Г. Лопатинського та завідуючої сільським клубом М.О.Кубич.

Комсомольські шахові турніри полюбилися гравцям, бо ж можна вкотре перевірити свій хист та логіку мислення, а також дізнатися на що здатні достойні суперники. Як завше змагання проходили цікаво, динамічно та в гострій боротьбі, бо ж склад учасників підібрався сильний, які вже чимало «з’їли каші »  в подібних спортивних баталіях. Але й молоді переймають хист до цієї захоплюючої гри. Про це свідчить участь у змаганні учня місцевої школи Валентина Денисюка.

Будь-який турнір завше називає своїх переможців, а цього разу ними стали лікар місцевої лікарні Д.Г.Шкрябій, який виборов першу сходинку пошани. Наступав суперникові на п’яти по кількості здобутих очок колега переможця , лікар відділення швидкої допомоги Б.В.Грушецький, а третє місце дісталося гостеві змагання – мешканцеві Глуховець М.Л.Лукомський. Всіх переможців пошановано грамотами відділу молоді і спорту РДА. Таку ж відзнаку за прагнення до перемоги отримав наймолодший учасник змагання  і віриться, що у Валентина Денисюка всі вагомі перемоги ще попереду.